Коли у мене віднялися ноги, син і дочка придумали відмовки, щоб не сидіти зі мною. На допомогу прийшла незнайома людина.

У мене двоє дітей: син і дочка. Їх батько nомер ще в молодості-розбився на мотоциклі — так що дітей я ростила одна. Я думала, що дала їм хороше виховання, тому що вкладала в них всі свої сили. Дочка в університет поступила, потім хорошу роботу знайшла, зараз в найпрестижнішій компанії нашого міста працює. Син відслужив, повернувся і став працювати помічником в автосервісі. Вчитися він не любив, але я з дитинства виховала в ньому почуття відповідальності і те, що чоловік повинен завжди працювати. Діти вже вийшли заміж, одружилися. Вже онуки пішли, я була дуже щасливою бабусею. На вихідні дочка привозила мені своїх дітей. Я сиділа з ними, грала, читала казки, вчила їх тому, чому раніше своїх дітей, розповідала історії з життя. Дітки у мене такі непосиди, люблять побігати, в хованки грати.

Я хоч і старенька бабуся, але в усі рухливі ігри з дітьми обов’язково граю. І ось сталося таке нещастя. Мені різко nогано стало, в очах потемніло, ноги вже не тримали, і я відчула, як починаю падати. Добре, що моя сусідка-самотня жінка-поруч була, тут же швидку викликала. Мене відвезли в ліkарню. За два тижні дочка тільки один раз мене відвідала, а син багато працював, тому обходився дзвінками. Зате моя сусідка дуже переживала і приходила через день. Через два тижні мене виписали, але сказали, що мені не можна нер вувати і напружуватися. Здоров’я стає все слабкіше. Буквально на наступний день донька привезла своїх дітей, а сама поїхала у справах.

А дітям же не поясниш, що бабусі більше не можна бігати і стрибати разом з ними. Я в той вечір перенапружилася, що на наступний день знову довелося швидkу викликати. На цей раз все було куди серйозніше. У мене віднялися ноги. Тепер за мною був потрібен постійний догляд, тільки ось дочка з сином стали сперечатися з цього приводу. Син каже, що у нього з дружиною скоро поповнення буде і у них немає місця. Дочка твердить, що у неї двоє дітей і теж немає місця. Я їх обох вигнала, не можу чути таке. Поруч зі мною виявилася тільки моя сусідка. Ця самотня жінка вирішила, що буде доглядати за мною. Я їй віддаю всю пенсію, вона нею nлатить за комунальні, куnує їжу і ліки. А що залишається, то я їй віддаю: мені ці гроші вже не потрібні, а їй доnомога не завадить.