Мені здавалося, що синові пощастило, адже невістка була з інтелігентної родини. Але коли я прийшла до них у гості – моє уявлення про неї зруйнувалося в одну мить.

«А моя невістка п’ять мов знає», — хвалилася Галина людям і радо віддала їй квартиру. Коли мій син сказав, що збирається одружитись, я була на сьомому небі від щастя. Обранка мого сина була з доброї, інтелігентної родини. Мама викладала у школі, а тато був ліkарем. Я пишалася, хвалилася, що мені пощастило з невісткою. Вона знає п’ять мов, поліглот. Для мого сина вона була ідеальною парою. Мій син навчався в університеті на юридичному факультеті. Ох, як пощастило йому… Я їм nодарувала двокімнатну квартиру прямо у день весілля. Молодята дуже зраділи. Думала, потім, коли будуть діти, вони зможуть продати її та куnити більш простору квартиру. Після весілля вони поїхали до весільної подорожі, а коли повернулися, оселилися у новій квартирі. Я не ходила до них у гості.

Не хотіла заважати. Знаю, молоді іноді хочуть побути наодинці. Вони теж не кликали в гості, не запрошували. У день народження сина я куnила подарунки, спекла торт та пішла привітати сина. Двері відчинила невістка, привіталися. Увійшовши до квартири, я зупинилася. У хаті був хаос. Від прибраної, охайної квартири нічого не лишилося. Речі розкидані по всьому будинку, сміття не виносили напевно тиждень. У квартирі стояв нестерпний сморід.

У мийці ціла гора брудного посуду, у квартирі всюди пилюка. Я ж попереджала, що прийду. Могли б забратися, підготуватися, хоч би провітрили кімнату. На мої зауваження невістка роз вела руками і сказала: “А що тут такого не подобається, не приходьте, я не прибиральниця. І взагалі, це наш будинок ». Ось і моя невістка, яка знає п’ять мов. Я воліла б, щоб вона в першу чергу була гарною господаркою.