Нам із Танею пощастило із житлом. Від бабусі їй дісталася у спадок трикімнатна квартира, а мої батьки зробили ремонт. Та й ми самі постаралися, облаштували її швидко, благо заробляли обидва неnогано. Коротше, відкладати народження дитини не мало сенсу, і через рік після весілля у нас наро дилася Аліса. Аліса була чудовим немовлям, спокійним і здоровим. По догляду за нею нам особливої доnомоги не потрібно. Тільки разів зо два-три за рік просили бабусь посидіти з нею, щоб самим піти кудись відпочити. Оскільки Таня весь час була з Алісою, то й вони були прив’язані один до одного дуже сильно. І все у нас у сім’ї було чудово. Другого ми вирішили завести, коли Алісі виповнилося шість.
Під час другої ваrітності Таня моя намучилася, ну і ми з нею. Незважаючи на важкі пологи , друга наша дочка наро дилася здоровою. Правда цього разу, доnомога нам була потрібна, адже Таня ще довго не могла одужати. Тому Алісу доводилося надовго відправляти до однієї з бабусь, поки друга доглядала малюка і Таню. З Божою доnомогою ці труднощі були подолані, і Аліса повернулася додому. Ось тут і почалося. Таня стала дуже груба з нею. Не виносить, коли дитина шумить, ставить запитання, просто стоїть поряд і сопить. Зате з молодшою носиться, як свого часу з Алісою. Разів зо два я зробив їй зауваження, а Таня вважає, що це в порядку речей — якщо дитина виросла, то і ставлення до неї змінилося. Я не можу цього зрозуміти, хіба Аліса перестала бути її дитиною?
Алісі всього нічого. Дитина тільки в школу пішла, їй теж потрібна підвищена увага. Я, звичайно, намагаюся максимально допомагати дочці, але захистити дитину від грубостей матері не можу. Бачачи таке різне ставлення матері до себе та до немовляти, Аліса починає замикатися у собі та сестру не любить. Це помітив не лише я, а й теща. Вона не перестає повчати Таню, намагається сама якось поповнити те тепло, яке онука не отримує від своєї матері. А днями теща мені прямо сказала: — У мене не виходить навчити доньку. Може, спробуєш? – Я роблю все, що можу. Але сильно насідати не хочу, їй також нелегко. – Нелегко – допоможемо, але травмувати психіку дитині не дам. Або вона зрозуміє, що у неї дві дитини і ставитись до них потрібно однаково, або я заберу Алісу до себе. Я не вважаю, що це правильне рішення, адже від цього дочка більш улюбленої не відчує. Але як вплинути на Таню – я не знаю.